grunwald1410

16 липня на місці Грюнвальдської битви була… Грюнвальдська битва. Подібного дійства я ще не бачив.

Нас попередили, що варта приїхати швидше, бо буде багато людей, тож ми скоренько зібрались зранку і приїхали одні з перших. Перед полем битви розташувався ярмарок, де продавали сувенірний хлам, іграшки і фестфуд. Тут ми пролазили до початку битви. У Львові на такому дійстві вже б був натовп ремісників (ковалі, керамісти, зброярі, ткачі, ювеліри), які продавали б свій рукотворний товар – а тут було може з 2-3 будки (ювелір, майстриня мяких авторських іграшок і лоток з шкірою), все решта однотипний сувенірний товар в однакових цінах. Приїхали також двоє індіанців які в куточку грали свої індіанські мелодії – відомо ж, що насправді це індіанці перемогли під Грюнвальдом і мають до нього пряме відношення.

Після обіду на полі битви вишикувались дві, вбрані в розкішні обладунки, армії і почали розігрувати сценарій битви. Диктор, крізь величезні колонки все коментував, описуючи тогочасні історичні події. Було відчуття присутності на полі битви – лицарі справді гамселили одне одного, коні скидали вершників, а диктор оповідав хто, коли, кого прирізав чи простромив і як це повпливало на подальший хід битви.

Все було просто супер, єдине що дратувало - пафос коментарів. Зі слів диктора поляки були просто непереможні, і німецькі лицарі які раніше зустрічались з поляками в бою, тепер тремтіли від спогадів. Хрестоносці – головорізи, предки майбутнього СС. Литовці втекли з поля бою. Русини були, але їх ніхто не помітив. Татари… які татари?

Донька заснула, так їй було цікаво. Але заснула якраз перед виходом артилерії. А коли гармати почали обстрілювати противника, вона ліниво зігнала з себе муху і спала далі. Думаю що приказка «Гарматами не розбудиш» тягнеться ще від Грюнвальдської битви.

Але це однозначно краще ніж футбол: хоч і знаєш хто виграє а дивитись всерівно цікаво.