субота, 28 травня 2011 р.

Barak


Ось воно! Великий і могутній лідер американського народу Обама і його барак прибули до Варшави. Як Янукович до Львова їхав, то й то менше шуму було. Світлофори повідключали, пішохідну зону відгородили шнурами. Від аеропорту до президентського палацу на кожному розі стояв поліцай, а на кожному третьому розі ще й пожежна машина.
Весь центр майорів плакатми – «Страйк!» і «Вхід на президентський фуршет - вільний». Звісно що я пішов дивитися на той страйк і на той фуршет. Президентський палац оточили рядом поліцаїв, перед якими зібралося декілька десятків інакомислящіх, з транспорантами, свистками, рупорами і барабанами. Вимагали від Обами забрати війська з Афганістану, закрити тюрму в Гуантанамо, не ставити бази в Польщі, надати інформацію американців про катастрофу в Смоленську, не ставати великим братом для Польщі і збудувати собі барак. Періодично траплялись транспаранти типу «Зупиніть дискримінацію поляків в Литві». Не зважаючи на таку різноманітність вимог до американського президента мітингуючі дуже гарно і злагоджено грали на барабанах. Там зібрався цілий перкусійний оркестр і так грали що я мало танцювати не почав. Думаю що президенти собі під ті барабани файно бавились на свому фуршеті.

четвер, 26 травня 2011 р.

mjach

Навпроти готелю є величенький торговий центр – в якому переважно закуповуємось всім насущним. А між готелем і торговим центром є англійська школа – тобто школа для всіх польськонерозмовних дітей. Там багато азіатиків, є з десяток негренят і всі вони перед тою школою виходять на стадіон і щодня грають у футбол. Скільки не ходжу в магазин – а вони все мяч ганяють – хай живе міністерство освіти.
І от сьогодні я пішов купувати прінтеросканероксерокс – необхідна річ у мої роботі. Купив його – настрій суперовий, несу так гарно перед собою, тішусь життям – і раптом мені мяч в голову ХРЯСЬ! Мало то своє щастя не вкинув. Ці маленькі нацисти грали у футбол і мене мало не вбили. Без сумнівів – випадково.

Я вже чотири місяці ходжу попри їх школу і жодного разу не бачив як мяч вилітав за сітку, не те щоб в когось попадав. А тут раптом хрясь мені в самісіньке чоло, ще й до того як я з технікою легкозламною. Це що фізика чи езотерика? Іноді враження що є речі які трапляються тільки з трьома істотами на цьому світі – з Мікі Маусом, з Дафі Даком і зі мною.

середа, 25 травня 2011 р.

bujni


З сусідами у готелі буває по різному. Часом вони тихенькі, часом буркотливі і скаржаться охороні на шум, а часом буйні – цілу ніч голосно слухають музику і танцюють. Часом танцюють у номері просто над мною.
Але сьогодні наді мною посилили справжніх маніяків. Вони не танцюють і не слухають музику. Вони голосно виють і гавкають. Щось голосно кричать по німецьки. О! Заспокоїлись зі своїм виттям і почали як всі буйні тупати і слухати музику. Європа, блін панімаєш. 

субота, 21 травня 2011 р.

this is the end...............


Згідно даних американського відомого проповідника – сьогодні кінець світу. Але його відчують тільки 2 % людства – які підуть на небеса. Решта мають маринуватись до 21 жовтня – в очікуванні на пекло. Там черга чи що, щоб так довго чекати? Я за білетами до Львова менше під касою стою.
Це вже третій кінець світу за моє життя (з тих про які я знаю). Цікаво жити в постапокаліптичному світі. Як би там не було, якщо дядько виявиться правий (з годинами я щось не розібрався – о котрій має все грохнути) – то я радий був з усіма Вами проводити час. Якщо помилився, то благаю, тільки не треба цих штучок, типу «Ой! Та я забувся – то не сьогодні то в червні має бути». Це ж не прем’єра яку можна переносити. Адже люди чекають.

пʼятниця, 20 травня 2011 р.

Червоний Елвіс

До Варшави приїхали «Арабески» з виставою «Червоний Елвіс». Текст написав Жадан. Вистава на трьох акторів і двох дикторів – класні декорації, тобто декорація – велика 2-ох метрова гумова подушка в якій є 6 отворів і в цих отворах сидять ще 6 подушок. Вистава побудована на хореографії і читанні тексту дикторами. Хореографія страшенно нагадала мені кліп «duft punk» Around the world (http://www.youtube.com/watch?v=s9MszVE7aR4 – тут той кліп можна глянути). Актори дьоргаються навколо подушки, перевертають її, залазять в отвори. На подушку проектор насвічує майже безперервний відеоряд. Символізує це все дійство світ домогосподарок і рекламних агентів. Рекламні агенти – світова змова для домогосподарок, домогосподарки – світова змова для рекламних агентів. І як наслідок - народитися у них може тільки Елвіс. Червоний Елвіс.
Текст вистави тут: www.arabesky.org.ua/elvis.doc
Хоч місць в залі не було і доставляли крісла для прагнучих мистецтва глядачів, в часі самої вистави народ виходив пачками. Дівчина біля мене заснула і мало не впала з крісла

середа, 18 травня 2011 р.

ja na robotu spishu


Сьогодні біг до переходу, в центрі Варшави, але побачив що вже жовте світло і зупинився. А велосипедистка з протилежного боку не зупинилась. Мишина вдарила її збоку, а вона до того ж натиснула на гальмо. Зробила сальто через руль і приземлилась головою об асфальт, після чого ще прокатулялась. Намагалась сісти, потім встати. Я підбіг, спробував допомогти – вона сперлась на мене і сказала «Я на роботу спішу». За хвилини 2 на місці вже була швидка і поліція. Маю надію з нею все ок.

nowa ninja


Ура! До нас прибилась нова покоївка! Річ у тім що попередні надто до нас звикли і про прибирання наших кімнат почали забувати. Давно нам не міняли постіль і перестали заносити кльозетовий папір.  Ну просто звикли  і перестали зауважувати.  А тут прийшла нова покоївка – з бажанням і надхненням до роботи. Випуцувала мені так кімнату, що я не впізнав як зайшов. Поскладала мені книжки, зібрала порозкидані олівці і маркери, повитирала пилюку .  Цікаво як скоро і їй надоїсть робота?