Hotel

Так цікаво жити в готелі - приходиш до портє, щоб забрати лист чи взяти ключ від кухні. Вчора поміняли постіль а й небачив хто і коли . І ще цікаво що покоївки тут - якісь ніндзя, ходять коли мене немає. Тільки раз тут одну в коридорі бачив.
Кожного дня виносять сміття і міняють рушники, пилососять, стирають підлогу в лазничці. Минулого тижня був цілий день в готелі і думав що нарешті застукаю цю містичну покоївку - вийшов на кухню випити чаю на пів години - вертаю а в номері вже все почищено і поміняно. Містіка якась.

Готель -готелем, але в моєму номері страшенно сифонить, бо всі рами в вікна деревяні з років так 70-х, тому досить зимно. 

Цікаво спостерігати за іншими степендистами. Якщо я снідаю 8-9 часом і швидше, то деякі приходять на кухню починають з 11. Є такі що сплять до 12, але й спати лягяють – 2-3. 

І їдять тут кожен на свій лад.  Хтось тільки обідає за цілий день, хтось повноцінно варить зупи і їсть їх двічі на день. Майже всі мають запаси печеньок і постійно щось перегризають. Скільки людей – стільки способів харчування.

 Практично щодня музиканти займаються у своїх кімнатах і відчиняючи двері на коридор чути різноманітні мелодії, звуки, вправи, як в старій добрій філармонії.