Колись у Кастанеди прочитав про магічні Місця Сили. Думаю що Цюрих - це одне з таких місць. Тут мешкала рекордна кількість видатних людей різних епох, започатковувались глобальні події і приймались історичні рішення.
Чомусь ієрархії людських відносин тут склалися якось інакше - у цьому місті відчувається праця людей без культу особи з чіткими власними пріоритетами. Думаю що до цього ще можна доплести ще масонство і теорію світової змови.
Місто поєднує архітектуру від ХІІ до ХХІ ст - хоч і еклектично але зі смаком. Все в дусі старої Європи - бруківка, мансарди, вузенькі провулки, трамваї, церкви, театри, але одночасно якось прохолодно, часом навіть не привітно, ніби захист від туристів, ніби спроба відгородитися від решти світу.
Жодних крикливих вивісок, навіть на борделях все стримано і вишукано. Зате вітрини магазинів тут справжнє мистецтво - дизайнери відриваються як хочуть, навіть незавжди розумію що продають.
Якимось чином місто на березі озера не забруднило саме озеро і на набережній виникає бажання стрибнути у прозору воду.
Цюрихчани офігенно стильові і одночасно скромні у зовнішньому вигляді. Жодної циганерії, навіть панки і репери здається ретельно підбирають свій гардероб. Тому нецюрихчан (а може й взагалі не швейцарців) тут на вулиці легко впізнати.
Немає коментарів:
Дописати коментар