крізь Європу

Спершу ми не сумнівалися у мандрівці машиною, але перерахувавши вартість бензини вирішили  доїхати машиною тільки до Любліна а далі пересісти на автобус. Отож вранці ми виїхали у напрямку Рави-Руської. Польсько-український кордон перевтілився - митники посміхаються (любязно), контрабандистів немає, жодних черг, вся паспортна процедура відбувається моментально. От-так раз! І перетнули кордон! Ще такого  в житті мому небуло.

Тож ще за дня приїхали до Любліна, де в надійному місці заховали машину і пішли гуляти містом. 

На ранок нас підібрав маленький непримітнй бусик і відвіз у Радом, де  пересадили в автобус з кондиціонером, телевізором, туалетом, шофером у краватці і купою різних людей з цілої Європи. І цей гігант віз нас до Швейцарії. Як виявилось цей гігант - всеєвропейська маршрутка і окрім Швейцарії він за наступну добу розвозив людей до десятка інших країн.

Затримувались ми лиш двічі - спершу на кордоні з Чехією де всім перевірили документи і навіть висадили одного поляка, а потім на Швейцарському кордоні. 

Завдяки телевізору в салоні діти без особливих істерик пережили дорогу і трималися молодцями.