Жити в готелі це суцільна пригода. Ні з того ні з сього поламався замок у шафці. Ну й нічого страшного, на днях прийде тесля, виламає або поремонтує. Тільки в тій шафі всі мої штани. Маю надію тесля незабариться.
Тепер наш поверх обслуговують виключно українські покоївки. І я б їх навіть вже ніндзями не називав. Такі спокійні, але гучні, як прибирають то земля труситься, як по коридору йдуть, то всі знають що покоївка. Сьогодні прийшла до мене і питає: «Поодкужати?». Це від слова оdkurzacz.
Немає коментарів:
Дописати коментар