неділя, 13 березня 2011 р.

прощавай остеохондроз або Перкалаба


Холєра – як я натанцювався. Приїхали до нас музики з України – Перкалаба називаються. Так вшкварили, що нами, степендистами, як мячами підкидало. Це ліпше ніж йога – так всі мязи розімялись. І хрящі на шиї вправились. А я захотів до Львова, бо у Варшаві таких гуртів немає. Тут поляки довго не могли вдуплити що діється, аж гурт заграв «4 танкісти і пес» і тоді весь зал почав стрибати.
Концерт відбувався в андеграундному клубі: бар-сцена-обдерта штукатурка. Все дуже стильно і підпільно.
Я б мав сказати що все було дуже весело і круто, але враховуючи що мені майже 30 а вдома чекає Зірка з двома дітьми,  я скажу що у цьому було щось прадавнє і містичне.

Немає коментарів:

Дописати коментар