Купував квитки до дому – для себе і брата з сімєю. Питає касирка як імена, відповідаю: Миколай, Пелагія, Лідія і Маркіян. Вона на мене так подивилась – ніби питала «Ви що ельфи?». Моє прізвище переплутала, хоч сказала що це нічого страшного, того ніхто не дивиться. Але повертаюсь до дому я на прізвищі Killewicz. Власне так з двома L Чимось напевне тій касирці не сподобався.
На вокзалі почув розмову двох емігрантів: чоловіка який повертається з заробітків і жінки яка на вокзалі продає в кіоску. Обоє російськомовні українці. Жінка вже десять років тут – приїхала відробляти якісь страшні борги і залишилась. Каже перші місяці взагалі не могла спати. Чоловік того й повертається що взагалі не може спати через нерви на чужині.
Десь під кінець першого місяці – безсоння почалось на нашому поверсі серед стипендистів. Можна прийти в 3 ночі на кухню (повечеряти) і застати там цілком адекватну компанію людей, яким не спиться. Можна дивитись фільми до 4 ранку і ніхто не засне. Серед нас є декілька музикантів. В пятницю влаштували нічний концерт – на кухні гітарист і альтист грали імпровізований джаз і Гершвіна. Все було просто супер, але в 1 ночі сусіди викликали охорону.
Немає коментарів:
Дописати коментар